Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Кіх А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 20 Представлено документи з 1 до 20 |
|||
| 1. | 
Швець А. В. Особливості відновлення функціонального стану учасників антитерористичної операції під час реабілітації в госпітальних умовах [Електронний ресурс] / А. В. Швець, А. Ю. Кіх, О. М. Волянський, І. А. Лук’янчук // Український журнал з проблем медицини праці. - 2016. - № 2. - С. 67-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2016_2_8 Морально-психологічна непідготовленість, страх не впоратися з обов'язками, почуття провини перед загиблими, прагнення вижити в умовах руйнувань та смертей інших, надзвичайна напруженість праці, порушення режиму харчування та відпочинку, а також інші шкідливі чинники службової діяльності, без сумніву, зменшують адаптаційні резерви організму та призводять до неконструктивних змін поведінкових реакцій та дезадаптаціного синдрому, які потребують психофізіологічного оцінювання для вирішення питання про необхідність подальшого реабілітаційного лікування. Мета роботи - виявити особливості та підходи до оцінювання ступеня відновлення функціонального стану (ФС) учасників антитерористичної операції під час реабілітації в госпітальних умовах. Як об'єкт дослідження були обрані дві групи чоловіків віком 25 - 45 років: I група - 30 осіб, які одержали контузію головного мозку в 2014 - 2015 роках, II група - 30 осіб, які перебували на лікуванні/реабілітації з іншою соматичною патологією. До 90 % осіб перебували в зоні АТО не менше одного року. Як контрольну групу досліджено 76 здорових чоловіків такого самого вікового діапазону. Кожний військовослужбовець проходив курс реабілітації за індивідуальною програмою протягом 12 - 14 діб. ФС оцінювався на основі дослідження показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) та електроенцефалографії (ЕЕГ) до та після реабілітаційного лікування. Розглянуто особливості відновлення характеристик ЕЕГ, які полягають у суттєво гіршому відновленні ФС I групи (23,3 % осіб з позитивною динамікою) порівняно з II групою (83,4 %; <$E p~<<~0,001>). Аналогічні зміни відбуваються і за характеристиками ВСР. Описано структурні особливості 3 ЕЕГ-феноменів, які зустрічаються в осіб з контузією головного мозку. Аналіз міжсистемних зв'язків ЕЕГ та ВСР додатково підтверджує повільне відновлення ФС у осіб I групи. За допомогою факторного аналізу нормованих характеристик зміни показників ЕЕГ та ВСР до та після лікування побудовано математичну модель підтримки прийняття рішення щодо прогнозування реабілітаційного потенціалу людини та ефективності реабілітації в госпітальних умовах. Висновки: виявлено, що фізіологічна вартість регуляції ФС є найбільш високою в осіб з контузією в анамнезі. Розроблена модель підтримки прийняття рішення щодо кількісної оцінки відновлення ФС дозволяє кількісно спрогнозувати ефективність реабілітації в госпітальних умовах, що є необхідним для уніфікації підходів при проведенні реабілітаційних заходів, здійснення послідовності та безперервності на всіх етапах надання реабілітаційної допомоги учасникам АТО. Показано, що застосування апаратних методів дослідження ЕЕГ та ВСР при реабілітації учасників АТО в госпітальних умовах дозволяють оцінити морфофункціональні дефекти, уточнити реабілітаційний потенціал за ступенем відновлення ФС, прогнозувати ймовірність розвитку неадекватних і/або парадоксальних реакцій на проведені лікувальні заходи, надати рекомендації з оптимізації проведеної терапії, включаючи медикаментозну, з урахуванням фону нейрогуморальної регуляції.Цель работы - исследовать особенности восстановления постконтузионной симптоматики и когнитивных расстройств на основании динамики психофизиологических характеристик у участников боевых действий, получивших сотрясение головного мозга (СГМ) и акубаротравму, в остром периоде. В исследовании приняли участие 43 военнослужащих, участников боевых действий (усредненный общий срок пребывания в зоне военных действий - 15,5 месяца), средний возраст - 32,0 года, получивших закрытую черепно-мозговую травму легкой степени (СГМ) в течение 2019 года и поступивших на лечение в военный мобильный госпиталь (66,7 % из них имели акубаротравму). Оценивали и анализировали проявления постконтузионной симптоматики с помощью модифицированного опросника К. Цицерона и госпитальной шкалы тревоги и депрессии (HADS). Установили распространенность симптомов, характерных при акубаротравме, среди раненых военнослужащих, участников АТО (ООС), которые имели СГМ и находились на стационарном лечении в условиях военного мобильного госпиталя. Оценили структурные изменения после лечения, характеризующиеся существенным улучшением всех исследуемых характеристик нарушения функций слухового анализатора, а также когнитивных и аффективных расстройств, тревоги, депрессии, соматических, сенсорных нарушений, присущих пациентам с СГМ. Отмечено прямое влияние срока пребывания в зоне боевых действий на такие характеристики после лечения обеих исследуемых групп, как проявления тревоги (p << 0,01), соматические проявления (p << 0,001), сенсорные нарушения (p << 0,01). Дискриминантная модель позволяет достоверно (p << 0,001) определить паттерны информативных характеристик функционального состояния пациентов с СГМ и тех, которые дополнительно имели акубаротравму при поступлении на лечение. Выводы: коморбидность патологии (СГМ, сочетанное с акубаротравмой) способствует преобладанию проявлений сенсорных нарушений и когнитивных расстройств после травмы, сопровождается достоверно лучшей динамикой восстановления соматических проявлений, сенсорных нарушений и аффективных реакций за счет приближения этих характеристик к нормативным значениям по сравнению с пациентами, которые имели только СГМ. Коморбидная патология имела существенное влияние на сенсорные нарушения, когнитивные расстройства, нарушение функций слухового анализатора и до, и после лечения, а проявления тревоги до и после лечения, соматические проявления и аффективные реакции после лечения имели отрицательную зависимость с фактором акубаротравмы. Установлены особенности влияния срока пребывания в зоне боевых действий на проявления постконтузионной симптоматики. Определены наиболее информативные характеристики, позволяющие дифференцировать пациентов с СГМ и тех, которые имели акубаротравму (чувство беспокойства, нервно-эмоциональное напряжение, изменения вкуса или обоняния, проблемы со зрением). | ||
| 2. | 
Волянський О. М. Організація реабілітації військовослужбовців з ампутаціями кінцівок [Електронний ресурс] / О. М. Волянський, А. Ю. Кіх, І. П. Хоменко // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2016. - Вип. 46. - С. 28-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2016_46_7 | ||
| 3. |
Волянський О. М. Ознаки тимчасового обмеження життєдіяльності як покази до проведення реабілітації військовослужбовців [Електронний ресурс] / О. М. Волянський, А. Ю. Кіх // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2016. - Вип. 45(1). - С. 154-161. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2016_45(1)__21 | ||
| 4. | 
Цема Є. В. Клініко-статистичне дослідження рівня ампутації кінцівки у поранених [Електронний ресурс] / Є. В. Цема, І. П. Хоменко, А. А. Беспаленко, О. А. Бур'янов, В. Г. Мішалов, А. Ю. Кіх // Клінічна хірургія. - 2017. - № 10. - С. 51–54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_10_19 Узагальнено результати лікування 159 постраждалих, у яких виконано ампутацію кінцівок, у період 2014 - 2016 рр. Вік постраждалих від 18,9 до 60,3 років, у середньому (33,04 +- 1,15) року, 158 (99,4 %) з них - чоловіки, 1 (0,6 %) жінка. Основною причиною втрати кінцівки були: мінно-вибухове поранення - у 74,8 % постраждалих, осколкове - у 9,4 %, кульове - у 6,9 %, холодова травма - у 4,4 %. У 4,4 % постраждалих відзначені вибухова травма (заброньовані пошкодження), дорожно-транспортна пригода та обвал бетонних конструкцій. В структурі бойової хірургічної травми переважала ампутація нижньої кінцівки - у 67,5 % спостережень, верхньої - у 32,5 % (p << 0,001). Частота ампутації сегментів верхньої кінцівки становила: плечового - 29,0 %, ліктьового - 40,3 %, кисті - 30,6 % (p = 0,35); нижньої кінцівки: стегнового сегмента - 42,6 %, гомілкового - 41,1 %, стопи - 16,3 % (p << 0,001). Особливості структури ампутації кінцівок слід мати на увазі при визначенні потреби у протезуванні постраждалих. | ||
| 5. | 
Швець А. В. Обґрунтування критеріїв необхідності подальшої пост госпітальної реабілітації учасників ато на основі даних психофізіологічного обстеження [Електронний ресурс] / А. В. Швець, А. Ю. Кіх, О. В. Коваль, О. А. Романенко // Військова медицина України. - 2016. - Т. 16, № 1. - С. 72-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vmuk_2016_16_1_13 | ||
| 6. |
Кіх А. Ю. Досвід провідних країн Європи у медичній реабілітації поранених та хворих [Електронний ресурс] / А. Ю. Кіх, А. М. Галушка, І. М. Льовкін // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2014. - Вип. 42(1). - С. 44-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2014_42(1)__7 | ||
| 7. |
Кіх А. Ю. Система медичної реабілітації в Збройних Силах України [Електронний ресурс] / А. Ю. Кіх // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2015. - Вип. 43. - С. 31-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2015_43_6 | ||
| 8. |
Кіх А. Ю. Аналіз нормативно-правових актів з питань реабілітації військовослужбовців та досвід її проведення в Україні [Електронний ресурс] / А. Ю. Кіх, О. В. Ричка // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2015. - Вип. 43. - С. 99-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2015_43_14 | ||
| 9. | 
Бур’янов О. А. Травматологічна допомога в зоні АТО військовослужбовцям з пораненнями кінцівок: досвід застосування провідникової анестезії [Електронний ресурс] / О. А. Бур’янов, А. Ю. Кіх, А. А. Беспаленко, Я. В. Андронов, А. В. Дінець // Літопис травматології та ортопедії. - 2018. - № 1-2. - С. 27-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2018_1-2_11 | ||
| 10. |
Кіх А. Ю. Застосування досвіду країн нато для реабілітації військовослужбовців з черепно- мозковою травмою [Електронний ресурс] / А. Ю. Кіх, О. М. Волянський, І. М. Льовкін, О. В. Охонько // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2017. - Вип. 47. - С. 285-294. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2017_47_35 | ||
| 11. |
Верба А. В. Досвід проведення реабілітації військовослужбовцям з ампутованими кінцівками (із застосуванням методичних підходів країн-членів НАТО) [Електронний ресурс] / А. В. Верба, А. Ю. Кіх, О. М. Волянський, В. В. Корченок // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2017. - Вип. 49(2). - С. 306-318. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2017_49(2)__37 | ||
| 12. |
Кіх А. Ю. Досвід використання провідникової анестезії при наданні травматологічної допомоги військовослужбовцям з вогнепальними пораненнями кінцівок [Електронний ресурс] / А. Ю. Кіх, В. А. Яловенко, А. А. Беспаленко, Я. В. Андронов // Військова медицина України. - 2018. - Т. 18, № 1. - С. 40-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vmuk_2018_18_1_8 | ||
| 13. |
Лурін І. А. Основні завдання та заходи медичної реабілітації в системі медичного забезпечення Збройних Сил України [Електронний ресурс] / І. А. Лурін, А. М. Галушка, А. Ю. Кіх, А. В. Швець, І. М. Льовкін, О. В Горішна // Військова медицина України. - 2017. - Т. 17, № 3-4. - С. 11-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vmuk_2017_17_3-4_4 | ||
| 14. | 
Швець А. В. Особливості відновлення постконтузійної симптоматики після черепно-мозкової травми у військовослужбовців [Електронний ресурс] / А. В. Швець, А. Ю. Кіх, І. А. Лук’янчук // Запорожский медицинский журнал. - 2019. - Т. 21, № 5. - С. 618-624. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2019_21_5_10 Черепно-мозговые травмы (ЧМТ), полученные в течение 2017 года в результате военных действий на востоке Украины, составили 30,8 % всех механических боевых повреждений, травм и являются важной проблемой из-за проявлений постконтузионного синдрома в отдаленном периоде. Цель работы - исследовать особенности восстановления постконтузионной симптоматики (ПКС) участников боевых действий во время их реабилитации в госпитальных условиях по показателям электроэнцефалографии и оцениванию динамики психофизиологических характеристик. В исследовании приняли участие 42 военнослужащих - участников боевых действий, в возрасте 35 - 45 лет, которые получили закрытую ЧМТ в течение 2017 - 2018 годов (более 3 месяцев после травмы головы), II группа (контрольная) - 76 здоровых мужчин такого же возрастного диапазона. В исследовании оценивали и анализировали результаты электроэнцефалографии (ЭЭГ), проявления ПКС с помощью специального опросника вмодификации K. Cicerone, а также характеристики концентрации внимания и объема кратковременной памяти с помощью компьютерной программы. У лиц с постконтузионным синдромом выявлено нарушение функционирования неспецифических систем мозга, что делает дисрегуляционные изменения электрической активности головного мозга устойчивыми и продолжительными. Показано, что примененные программы реабилитации положительно повлияли на сбалансированность и улучшение ритмики биоэлектрической активности мозга и, соответственно, функциональной активности этих структур (<$E theta> и <$E delta> характеристики спектра ЭЭГ после реабилитации улучшились (p << 0,05), что может свидетельствовать о включении различных механизмов преодоления нервно-эмоционального напряжения во время реабилитации в стационарных условиях). Соматические проявления, которые очень часто бывают и нарушают работоспособность, а также явные жалобы со стороны когнитивной сферы достоверно уменьшились (p << 0,05), однако у 17 % лиц жалобы по поводу нарушения сенсорных функций почти не изменились после курса реабилитации. Характеристики концентрации внимания и объема кратковременной памяти после курса реабилитации имели достоверно (p << 0,001) положительную динамику и не выходили за рассчитаные нормативные показатели. Выводы: выявлены особенности восстановления ПКС участников боевых действий во время их реабилитации в госпитальных условиях по показателям <$E theta> и <$E delta> характеристик спектра ЭЭГ. Установлено наличие достоверных (p << 0,001) различий объективных характеристик когнитивных функций у больных лиц до начала реабилитации по сравнению с контролем (ниже нормативных значений), а также отмечена существенная (p << 0,001) положительная динамика концентрации внимания и объема кратковременной памяти после реабилитации военнослужащих с ПКС и приближения этих характеристик к нормативным значениям. Отмечено, что диагностика когнитивных расстройств, связанных с травмой головы, в значительной степени должна базироваться на результатах нейропсихологического объективного тестирования концентрации внимания и объема кратковременной памяти, поскольку они являются более динамичными (p << 0,001) показателями по сравнению с жалобами со стороны сдвигов когнитивных функций.Черепно-мозговые травмы (ЧМТ), полученные в течение 2017 года в результате военных действий на востоке Украины, составили 30,8 % всех механических боевых повреждений, травм и являются важной проблемой из-за проявлений постконтузионного синдрома в отдаленном периоде. Цель работы - исследовать особенности восстановления постконтузионной симптоматики (ПКС) участников боевых действий во время их реабилитации в госпитальных условиях по показателям электроэнцефалографии и оцениванию динамики психофизиологических характеристик. В исследовании приняли участие 42 военнослужащих - участников боевых действий, в возрасте 35 - 45 лет, которые получили закрытую ЧМТ в течение 2017 - 2018 годов (более 3 месяцев после травмы головы), II группа (контрольная) - 76 здоровых мужчин такого же возрастного диапазона. В исследовании оценивали и анализировали результаты электроэнцефалографии (ЭЭГ), проявления ПКС с помощью специального опросника вмодификации K. Cicerone, а также характеристики концентрации внимания и объема кратковременной памяти с помощью компьютерной программы. У лиц с постконтузионным синдромом выявлено нарушение функционирования неспецифических систем мозга, что делает дисрегуляционные изменения электрической активности головного мозга устойчивыми и продолжительными. Показано, что примененные программы реабилитации положительно повлияли на сбалансированность и улучшение ритмики биоэлектрической активности мозга и, соответственно, функциональной активности этих структур (<$E theta> и <$E delta> характеристики спектра ЭЭГ после реабилитации улучшились (p << 0,05), что может свидетельствовать о включении различных механизмов преодоления нервно-эмоционального напряжения во время реабилитации в стационарных условиях). Соматические проявления, которые очень часто бывают и нарушают работоспособность, а также явные жалобы со стороны когнитивной сферы достоверно уменьшились (p << 0,05), однако у 17 % лиц жалобы по поводу нарушения сенсорных функций почти не изменились после курса реабилитации. Характеристики концентрации внимания и объема кратковременной памяти после курса реабилитации имели достоверно (p << 0,001) положительную динамику и не выходили за рассчитаные нормативные показатели. Выводы: выявлены особенности восстановления ПКС участников боевых действий во время их реабилитации в госпитальных условиях по показателям <$E theta> и <$E delta> характеристик спектра ЭЭГ. Установлено наличие достоверных (p << 0,001) различий объективных характеристик когнитивных функций у больных лиц до начала реабилитации по сравнению с контролем (ниже нормативных значений), а также отмечена существенная (p << 0,001) положительная динамика концентрации внимания и объема кратковременной памяти после реабилитации военнослужащих с ПКС и приближения этих характеристик к нормативным значениям. Отмечено, что диагностика когнитивных расстройств, связанных с травмой головы, в значительной степени должна базироваться на результатах нейропсихологического объективного тестирования концентрации внимания и объема кратковременной памяти, поскольку они являются более динамичными (p << 0,001) показателями по сравнению с жалобами со стороны сдвигов когнитивных функций. | ||
| 15. | 
Швець А. В. Особливості відновлення порушення просторової стійкості у військовослужбовців з наслідками закритої черепно-мозкової травми та акубаротравми [Електронний ресурс] / А. В. Швець, А. Ю. Кіх, Ю. О. Пархоменко, І. А. Лук'янчук // Український журнал військової медицини. - 2020. - Т. 1, № 1. - С. 40-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrjmm_2020_1_1_6 | ||
| 16. |
Беспаленко А. А. Алгоритм реабілітації військовослужбовців з ампутацією кінцівок на основі мультипрофесійного та індивідуального підходу [Електронний ресурс] / А. А. Беспаленко, О. І. Щеглюк, А. Ю. Кіх, О. А. Бур’янов, О. М. Волянський, В. В. Корченок, М. М. Михайловська // Український журнал військової медицини. - 2020. - Т. 1, № 1. - С. 64-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrjmm_2020_1_1_8 | ||
| 17. |
Волянський A. M. Застосування міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я в індивідуальній реабілітації пацієнтів із спондилогенною шийною мієлопатією [Електронний ресурс] / A. M. Волянський, А. Ю. Кіх, А. П. Каліман, T. A. Тарнавська, В. І. Головатенко, O. O. Шапран // Український журнал військової медицини. - 2020. - Т. 1, № 4. - С. 35-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrjmm_2020_1_4_7 | ||
| 18. |
Швець А. В. Особливості організації медико-психологічної реабілітації військовослужбовців в країнах-членах та партнерах НАТО [Електронний ресурс] / А. В. Швець, О. В. Горішна, А. Ю. Кіх, Г. В. Іванцова, О. О. Горшков, О. В. Ричка // Український журнал військової медицини. - 2021. - Т. 2, № 4. - С. 26-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrjmm_2021_2_4_5 | ||
| 19. |
Волянський О. М. Мультидисциплінарний підхід до індивідуальної реабілітації пацієнтів після тяжкого перебігу коронавірусної хвороби [Електронний ресурс] / О. М. Волянський, А. Ю. Кіх, О. І. Валігура, О. А. Романенко, Т. В. Малецька, В. І. Головатенко // Український журнал військової медицини. - 2021. - Т. 2, № 3. - С. 42-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrjmm_2021_2_3_6 | ||
| 20. | 
Швець А. В. Реабілітація пацієнтів кардіологічного та кардіохірургічного профілю в сучасних умовах: можливості та проблеми військової охорони здоров’я [Електронний ресурс] / А. В. Швець, А. Ю. Кіх, О. М. Волянський, А. Ю. Салієв, О. В. Горішна // Україна. Здоров'я нації. - 2021. - № 1. - С. 100-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2021_1_18 Мета дослідження - провести аналіз системи фізичної та медичної реабілітації пацієнтів у Військово-медичному клінічному лікувально-реабілітаційному центрі (ВМКЛРЦ) для визначення її відповідності основним рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) та розвитку подальших спроможностей. Матеріали та методи. Проаналізовані дані 316 карт стаціонарних хворих кардіологічного та кардіохірургічного профілю ВМКЛРЦ. Використані рекомендації ВООЗ, законодавчо-нормативні документи Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України, дані літературних джерел. Застосовано методи: аналітично-статистичний, інформаційно-пошуковий, теоретичний, порівняльного аналізу. Результати. Проаналізовано систему надання фізичної та медичної реабілітації пацієнтам кардіологічного та кардіохірургічного профілю у Військово-медичному клінічному лікувально-реабілітаційному центрі та її відповідність сучасним вимогам. Наведені дані щодо кількості реабілітантів. Зокрема, за період з 2015 по 2020 роки у кардіологічному відділенні пройшли кардіореабілітацію 316 пацієнтів. З них у 239 пацієнтів були кардіохірургічні втручання в різні періоди часу. Висвітлені основні принципи побудови реабілітаційного процесу, засоби, методи та методики реабілітації. Наведені проблемні питання та запропоновані шляхи їх вирішення. Висновки: на основі аналізу структури пацієнтів у кардіологічному відділенні Військово-медичного клінічного лікувально-реабілітаційного центру виявлено, що за період 2015 - 2020 роки 316 пацієнтів пройшли кардіореабілітацію, з них 75 % мали кардіохірургічні втручання в різні періоди часу (у переважної більшості це були аорто-коронарні шунтування та стентування коронарних артерій), що обумовлює важливість розроблення та впровадження відповідних реабілітаційних програм. Впровадження запропонованої системи при проведенні реабілітації пацієнтів кардіологічного та кардіохірургічного профілю дозволить зменшити ступінь обмеження їх життєдіяльності, відновити незалежність в повсякденному житті, прискорити повернення до професійної діяльності та (чи) до активного життя. Необхідне проведення подальших організаційно-методичних заходів щодо удосконалення системи фізичної та реабілітаційної медицини при проведенні реабілітації пацієнтів кардіологічного та кардіохірургічного профілю в Збройних Силах України. Насамперед, потребує адекватного вирішення питання щодо забезпечення постійної післядипломної підготовки фахівців з медичної реабілітації, укомплектування медичних закладів сучасним реабілітаційним обладнанням. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |